Odi ti Saint Elizabeth
Odi ti Saint Elisabeth (Èdè Yukirénu: Фортеця Святої Єлисавети) - odi kan ni apẹrẹ ti irawọ oni-toka mẹfa ni ilu Kropyvnytskyi. Ko si ju 10 iru awọn ile-iṣọ ti o fi silẹ ni gbogbo Yuroopu, ati pe o tun jẹ ami-ilẹ akọkọ ti aringbungbun Yukréìn.
Lẹhin ẹda ti Serbia Tuntun, ileto ologun ti awọn atipo lati gusu Yuroopu ni awọn ilẹ ti Yukréìn, a ṣẹda odi lati daabobo awọn agbegbe wọnyi lati awọn ikọlu nipasẹ Ijọba Ottoman. Ofin naa ti fowo si nipasẹ Ọbabìnrin Elizabeth ni Oṣu Kini Ọjọ 4, Ọdun 1752. O ti kọ nipasẹ 1,390 Yukréìn Cossacks (Àwọn jagunjagun Yukirénu)[1] [2] [3]
Nigba ti ogun pẹlu awọn Kalifa Ottoman ti 1768-1774, ni 1769, a 70,000-alagbara ogun rekoja aala ati lori January 7 duro nitosi awọn odi, ibi ti ọpọlọpọ ẹgbẹrun alagbada, mu nipa General Isakov, ti wa ni nọmbafoonu. Àwọn ará Tatar kó àwọn abúlé tó yí wọn ká, wọ́n sì kó àwọn tó ń gbé láwọn abúlé tó yí wọn ká lẹ́rú, àmọ́ àwọn tó ń gbèjà ilé olódi náà lè borí ìkọlù wọn, wọ́n sì lé wọn lọ. Eyi tun jẹ ikọlu ikẹhin ti Àwọn Tatar ti Kirimu lori Yukréìn[4]
Ni ọdun 1784, awọn ohun ija lati odi ni a gbe lọ si Kherson. Ni ọdun 1794, awọn cannons 162 tun wa ni ibi, ti n ṣiṣẹ awọn ọmọ ogun 277. Lẹhin ọrundun 18th, awọn cannons meji nikan ni o ye - wọn ti fi sori ẹrọ lori awọn pedestals okuta ni ẹnu-ọna ẹnu-ọna akọkọ akọkọ[5]. Ni Oṣu Kẹsan ọjọ 17, Ọdun 1842, Ọba Rọ́ṣíà Nicholas I de si odi odi fun itolẹsẹẹsẹ ologun, ni ọdun 1874 - Alexander II, ati ni ọdun 1888 - Alexander III[6]
Ọmọ-binrin ọba Helena ti Serbia ṣabẹwo si odi odi ni Oṣu Kini Ọjọ 24, ọdun 1917. Lẹhin idọti ilu naa ati ogun pẹlu ogun ti Orilẹ-ede Ara ilu Yukirenia, awọn Komunisiti ṣẹda tubu nibi fun awọn alatako oloselu[7]
Lakoko Holodomor (ìyàn Oríkĕ) ti 1932-1933 ati awọn ipanilaya, awọn oṣiṣẹ ti OGPU ati NKVD (nigbamii Ile-iṣẹ ti Abẹnu ti Ìparapọ̀ Sọ́fíẹ̀tì) ni ikoko sin awọn ti a pa ati jiya nibi, ti nsinkú awọn ara ni awọn ibojì pupọ[8] [9]
Lakoko iṣẹ ti ilu naa ni 1941–1944, awọn Nazis ta ibọn leralera ẹgbẹẹgbẹrun awọn Ju ati awọn ọmọ ẹgbẹ ti ẹgbẹ atako nibi. Lẹhin ti ominira, awọn okú lati gbogbo ilu bẹrẹ si sin nibi. Lati ọdun 1950, ọkan ninu awọn ile-iṣẹ iranti ti o tobi julọ ni orilẹ-ede naa ni a ti kọ nibi, ti a ṣe igbẹhin si awọn ti o ku lakoko Ogun Agbaye II, pẹlu awọn iboji 50,000, eyiti pupọ julọ jẹ awọn ara ilu Yukirenia ati awọn Juu.
Ni awọn ọdun 1960, awọn arabara okuta ni a kọ sori awọn iboji, ati ni ibẹrẹ awọn ọdun 1980, awọn ere ti a ṣe ni aarin awọn iboji. Loni, awọn ile-olodi ile memorials igbẹhin si awọn Akikanju ti Ogun Agbaye II ati awọn Russo-Ukrainian Ogun (2014-). Pẹlupẹlu, ni ọdun 2016, iranti kan si awọn olufaragba iyan ti 1932–1933 ni a ṣeto[10] [11][12].
References
[àtúnṣe | àtúnṣe àmìọ̀rọ̀]- ↑ на доповіді Сената «Генваря 4 дня 1752 года подписано Ея императорского Величества рукою тако: быть по сему, а данную генерал майору Глебову инструкцию велено оной крепости учинить наперед план и для рассмотрения прислать в военную коллегию». Центральний державний військово-історичний архів Росії Ф.349, інв.№ 9, спр.1445, стор.2-4
- ↑ Хто креслив перші плани фортеці Святої Єлисавети
- ↑ Об учреждении Губернского города в Екатеринославском Наместничестве, под названием Екатеринославля, и о составлении сего Наместничества из 15 уездов
- ↑ Фортеця Святої Єлисавети
- ↑ Лицо с незаконченным медицинским образованием и прошедшее несколько лет практической выучки
- ↑ Кривенко В. Герб і прапор Кіровограда // Знак. — 1998. — № 17. — С. 5.
- ↑ Юрій Горліс-Горський
- ↑ Хроніка Голокосту на Кіровоградщині
- ↑ 13 тисяч вбитих: історики розповіли про кількість жертв Голокосту на Кіровоградщині (ФОТО)
- ↑ Історичні вали фортеці Св. Єлисавети
- ↑ Загальноукраїнський том Національної книги пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні
- ↑ 90-ті роковини Голодомору: хроніки геноциду на Кіровоградщині